Комбінація когнітивної терапії та фізичних вправ може допомогти людям, які страждають від тривалої хронічної втоми після перенесеного інсульту, дозволили припустити результати нового дослідження.
Пацієнти зазвичай відчувають себе знесиленими місяці або навіть роки після інсульту. Від 38% до 73% пацієнтів, що вижили після інсульту, повідомляють про проблеми з хронічною втомою.
Точні причини розвитку втоми не ясні, можливо, що для різних людей грають роль різні фактори. У деяких випадках причиною може бути пошкодження головного мозку внаслідок інсульту, в інших - депресія, а також фізичні обмеження або погана фізична форма.
Певні стратегії лікування інсульту, такі як фізичні вправи, можуть допомогти деяким людям впоратися з втомою. Але так як першопричини цього стану неясні, ніяких стандартних методів терапії, націлених виразно на хронічну втому після інсульту не розроблено, сказала доктор Аглая Зелдіц (Aglaia Zedlitz).
"Хронічна втома після інсульту довго була забутою проблемою, хоча від неї страждають багато пацієнтів", - сказала доктор Зелдіц.
У проведеному дослідженні (Radboud University Nijmegen, Netherlands) вчені перевірили два методи лікування: когнітивну терапію і "поступове збільшення фізичного навантаження", що включало ходьбу на тредмілі, силові тренування і домашні вправи.
У дослідження увійшли 83 пацієнта, які страждали від хронічної втоми в середньому чотири роки після перенесеного інсульту.
Група була рандомізовано вибрана: половина пацієнтів отримала 12 тижнів тільки когнітивної терапії, і друга половина - когнітивну терапію плюс фізичні вправи.
Когнітивна терапія представляла собою щотижневі сесії, спрямовані на тактику ослаблення втоми в повсякденному житті.
Після 12 тижнів у 58% пацієнтів, які отримують обидва методи лікування, було відмічено клінічно значиме зменшення втоми, згідно анкетними опитуваннями, в порівнянні з 24% пацієнтів, у яких була тільки когнітивна терапія.
Результати, опубліковані в он-лайновому випуску журналу Stroke від 2-го лютого, дозволяють припустити, що комбінація когнітивної терапії і вправ може допомогти при постінсультній хронічній втомі.
Автори відзначають, що недоліком дослідження можна вважати відсутність групи контролю. "Так як ми не включали пацієнтів без будь-якої терапії, не можна з граничною упевненістю приписати знайдені ефекти лікуванню", - сказала доктор Зелдіц.
Однак, додала вона, минулі дослідження показали, що постінсультна хронічна втома тривало зберігається, і ймовірність спонтанного поліпшення під час 12-тижневого періоду дослідження малоймовірна.