Порушення ковтання у пацієнтів після інсульту

 Порушення ковтання (дисфагія) зустрічається більше ніж у половини пацієнтів після інсульту.  Дисфагія після інсульту часто залишається недостатньо діагностованою.  Дисфагія повинна бути виявлена якомога раніше та ефективно коригуватися, оскільки наслідки дисфагії можуть бути серйозними.
 Ускладнення, що виникають при дисфагії
·        аспіра ційна пневмонія
·        дегідратація
·        недостатнє харчування. 
 
Аспірація виникає у 22–42 % пацієнтів згідно з відеофлюороскопічним дослідженням. 1/3–1/2 пацієнтів після інсульту з тих, що можуть мати аспіраційний синдром, мають приховану аспірацію (пацієнти не мають таких ознак аспірації, як кашель, поява «вологого» голосу тощо після ковтання). Наявність аспірації підвищує ризик виникнення пневмонії, яка призводить до збільшення ризику смертності та часу (й витрат)перебування в стаціонарі. 
  Щоб запобігти появі ускладнень кожен пацієнт,  що поступає у відділення відновного лікування та реабілітації проходить скринінг дисфагії , а за її наявності відбувається її повна оцінка та визначається подальша тактика роботи з пацієнтом.

В залежності від ступеня тяжкості дисфагії  пацієнт може потребувати зондового харчування (вводиться еластичний зонд через носову порожнину  для досягнення зондом рівня антрального відділу шлунка) з  подальшою реабілітаційною роботою і щоденною оцінкою функції ковтання. В нашому реабілітаційному центрі також проводиться реабілітаційні практики для пацієнтів із трахеостомою.

Акт ковтання дуже складний фізіологічний процес, під час якого задіяні близько 30 м’язів, за скоординованої і почергової роботи яких відбувається ковток. Кожному пацієнту підбирається індивідуальна програма реабілітації в залежності від стадії та ступеня важкості порушення ковтання.

Основні цілі роботи з пацієнтами з дисфагією у нашому центрі:

1.     Визначити оптимальні способи та методи годування, щоб максимально підвищити безпеку ковтання та запобігання ускладненням.
2.     Безпечно підтримувати адекватне харчування та гідратацію та повернутися до безпечного та ефективного перорального прийому.
3.     Мінімізувати ризик виникнення аспірації, дегідратації та мальнутриції.
4.     Розробка індивідуальної програми логопедичної реабілітації та підбір компенсаторних технік для безпечного ковтання.
 Основні принципи роботи з пацієнтами: 
 Лікування дисфагії  включає відновлення нормальної функції ковтання (реабілітація),  модифікація консистенції їжі та   позиціонування пацієнта (компенсація ) або деяку комбінацію цих трьох підходів.

 

v Компенсаторні методики використовуються для направлення болюсу їжі до одного з бічних каналів глотки, що робить ковток більш безпечним.До них належать повороти голови та шиї. Застосування компенсаторних методик відбувається короткотерміново, лише під час ковтка, лише компенсує функцію уражених м’язів і зменшує ризик аспірації.

 

v Активні та пасивні вправи для щелепи, язика, м'якого піднебіння, глотки, гортані та дихальних м'язів, які мають на меті впливати на фізіологічні основи ротоглоткового механізму, щоб поліпшити його функції.

 

v Електрична стимуляція ковтання відбувається шляхом накладання електродів через шкіру,  призначена для зміцнення м'язів, які рухають гортані вгору і вперед під час ковтка.

 

v Сенсорна стимуляція ковтання використовується для ініціації ковтка, для покращення чутливості ротової порожнини та зменшення часу перебування болюсу у ротовій порожнині ( наприклад застосування лимонного льоду).

 

v Модифікації текстури їжі можуть бути застосовані для забезпечення безпечного ковтка. Це може включати зміну в'язкості рідин та / або розм'якшення, подрібнення або пюреподібної консистенції  твердих продуктів. Модифікації смаку або температури також можуть бути використані для стимуляції слизової ротової порожнини.

 

v Медикаментозна терапія застосовується в окремих пацієнтів, щоб зменшити потрапляння слини з ротової порожнини та вмісту шлунка  у дихальні шляхи для нівелювання ризику розвитку аспіраційної  пневмонії.

 

Кінезіологічне тейпування – наклейка спеціального пластира,  що являє собою клейкий еластичний бандаж